Василь Сухомлинський:
"Найпрекрасніші і водночас найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших".

Сава Божко (репресований у 30-ті прозаїк):
"Серед чорної мли, коли помітно вогник, - то щастя".