Я люблю

Люблю я тиху неба синь,

рік бистрих сяючу глибінь,

коли напнуті линуть вдаль мої вітрила.

Я відрікаюсь від землі,

лечу у зоряній імлі,

мені назустріч розпростерло небо крила.

Люблю, коли зі мною ти,

і в травах росяних іти,

надію ревно у своїм плекати серці.

Дзвінкий дитячий чути сміх,

і «мама» щире з вуст малих,

люблю дивитись в оченят ясні озерця.

Люблю, як почуття ключем,

як дружнє поруч є плече,

весну іскристу в запашному буйноцвітті.

Я просто вірити люблю,

я кожну мить життя ловлю,

бо я живу тому, що я люблю на світі.